Українські вояки на фронті побили колегу за українську мову
Originally posted by
olegnemen at здесь своя атмосфера
Очень примечательное сообщение с Украины:
Українські вояки на фронті побили колегу за українську мову
Пишет вояка-западенец, вернувшися из АТО:
"Я спілкувався переважно з кількома українськомовними хлопцями зі взводу, але вони з іншими завжди переходили на російську, а я не переходив ні з ким. Поступово побачив, що російськомовні хлопці все сильніше дратуються, коли говорю з ними українською. Далі почалися погрози “навчити говорити по-людському” (па-чєлавєчєскі).
Зрештою, однієї ночі мені на голову накинули ковдру, добряче відлупцювали ногами, а наостанок сказали, що коли й далі розмовлятиму телячим язиком, то на передку може й куля ненароком прилетіти.
Так, я перевиховався. Я не герой, щоб померти за мову, я просто виконував свій обов’язок.
Нещодавно я звільнився, і сподіваюся, що від мене більше ніколи нічого не вимагатиме держава, де мене люто ненавидять за мою рідну мову".
http://ukr-net.info/16333
Українські вояки на фронті побили колегу за українську мову
Пишет вояка-западенец, вернувшися из АТО:
"Я спілкувався переважно з кількома українськомовними хлопцями зі взводу, але вони з іншими завжди переходили на російську, а я не переходив ні з ким. Поступово побачив, що російськомовні хлопці все сильніше дратуються, коли говорю з ними українською. Далі почалися погрози “навчити говорити по-людському” (па-чєлавєчєскі).
Зрештою, однієї ночі мені на голову накинули ковдру, добряче відлупцювали ногами, а наостанок сказали, що коли й далі розмовлятиму телячим язиком, то на передку може й куля ненароком прилетіти.
Так, я перевиховався. Я не герой, щоб померти за мову, я просто виконував свій обов’язок.
Нещодавно я звільнився, і сподіваюся, що від мене більше ніколи нічого не вимагатиме держава, де мене люто ненавидять за мою рідну мову".
http://ukr-net.info/16333